неділю, 18 травня 2014 р.

Справжнього



Я хочу чогось справжнього –
Кохання, гарячої піци…
І глянути так зневажливо
У всі оті стримані лиця.

І губи в рукав витираючи,
Вином так бездумно впитися!
А не, із вікна підглядаючи,
Щастю чужому злитися.

Я хочу чогось особливого –
Не чаю, а зілля цілющого!
Тобі – або вкрай важливою,
Або вже зовсІм незначущою.









суботу, 17 травня 2014 р.

Плакало щастя

У розпачу сині очі,
У розпачу голос захрип…
Він жити з виною не хоче,
Але він до неї звик.

Війна між собою й собою
З нестерпно вагомих причин –
Їм жити цією війною,
Залишивши тіло з нічим…

Хвилини-монетки дзвеніли,
Весни затираючи слід.
А двоє себе розгубили,
І падали іскри на лід.

Всі карти – однакові масті,
Слова усі зшиті одним.
…І тихо заплакало щастя,
Опівночі ставши нічим.

05.04.2014,  1:30