неділю, 2 травня 2021 р.

До



Між нами

Так тонко запахло ніжністю

Хочу 

Побачити як ти спиш

Минають

Так швидко минають вічності

Вірю

Коли ти мені мовчиш



Між нами 

Ще жодного заперечення

Тепло

І тільки одна струна

Що там 

В твоєму наступному реченні

Хочу 

Не чути 

Якщо

Не я


03.05.2021



понеділок, 17 серпня 2015 р.

Я знаю



Самотність…
Розсипле мене як гранатові зерна.
А ти так безпечно наступиш.
Не мій.
Я знаю…
Я знаю, що жовтень назад не повернеш,
Але говорити про це мені прямо - не смій.

Не смій!
Ти ж не чуєш як ниє невипита ніжність…
Як крила горять…
І як важко наважитись йти.
Я сама все почую.
Цю дику розбіжність
Між тим що ти був і теперішнім ти.

08.08.2015


суботу, 11 жовтня 2014 р.

Річ



Хочу бути твоєю річчю.
Не роботою, не виною…
Не слідкуй за моїм обличчям  
Просто бався всією мною.

Без обов’язків, без вагання –
Просто так, як тоді заманеться.
Я не матиму ні питання
І віддам тільки те, що візьметься.

Хочу бути річчю – твоєю!
Не сама по собі, а власність!
Будеш брати побавитись нею
Й залишати, загорнуту в щастя…

09.2014

неділю, 18 травня 2014 р.

Справжнього



Я хочу чогось справжнього –
Кохання, гарячої піци…
І глянути так зневажливо
У всі оті стримані лиця.

І губи в рукав витираючи,
Вином так бездумно впитися!
А не, із вікна підглядаючи,
Щастю чужому злитися.

Я хочу чогось особливого –
Не чаю, а зілля цілющого!
Тобі – або вкрай важливою,
Або вже зовсІм незначущою.









суботу, 17 травня 2014 р.

Плакало щастя

У розпачу сині очі,
У розпачу голос захрип…
Він жити з виною не хоче,
Але він до неї звик.

Війна між собою й собою
З нестерпно вагомих причин –
Їм жити цією війною,
Залишивши тіло з нічим…

Хвилини-монетки дзвеніли,
Весни затираючи слід.
А двоє себе розгубили,
І падали іскри на лід.

Всі карти – однакові масті,
Слова усі зшиті одним.
…І тихо заплакало щастя,
Опівночі ставши нічим.

05.04.2014,  1:30



неділю, 26 лютого 2012 р.

Настроение


Шагала по городу милая девочка Мая,
Улыбку несла на весенне-счастливом лице
И в сердце свое, как в лукошко лучи собирая,
Жила своим солнцем, как лучшим, что было в том дне!

Угрюмые лица прохожих ей вдруг улыбались,
И с улиц на миг исчезала седая вуаль.
И девочка Мая шагала, ничуть не смущаясь,
Что в городе царствует вовсе не май, а февраль!


неділю, 27 березня 2011 р.

Ти і весна

Ти і весна гуляли теплим містом,

Веселий погляд бавився людьми…

Життя наповнилось цим днем як змістом,

Напевне, навіть зміняться всі сни.


Незвичні рухи твого силуету,

Одягнутого в жовтий-жовтий плащ -

Відвертий виклик сірому сюжету,

Веселі війни проти всіх невдач.


Тобі напевне більшого не треба,

Ніж ця весна і це зручне взуття,

Бо сонце, вітер і весняне небо –

Твоя свобода і твоє життя!