понеділок, 17 серпня 2015 р.

Я знаю



Самотність…
Розсипле мене як гранатові зерна.
А ти так безпечно наступиш.
Не мій.
Я знаю…
Я знаю, що жовтень назад не повернеш,
Але говорити про це мені прямо - не смій.

Не смій!
Ти ж не чуєш як ниє невипита ніжність…
Як крила горять…
І як важко наважитись йти.
Я сама все почую.
Цю дику розбіжність
Між тим що ти був і теперішнім ти.

08.08.2015


Немає коментарів: