То не правду говорять, що очі не вміють брехати,
То брехня, що ці руки торкалися тільки мене.
І не правда, що весни уміють про все забувати,
І що ніч десь під ранок твій погляд собі забере.
Я не знала, що в мене призначення просто чекати,
І напевне тепер уже варто наважитись йти.
То не правду говорять, що очі не вміють брехати –
Твої очі неправду говорять так легко, як ти.
1 коментар:
а хіба правда це те, що ти хотіла б почути? хіба правда це завжди те, що нам потрібно? може тобі зовсім не правда потрібна а потрібне вміння не помічати брехню?
Дописати коментар