пʼятниця, 28 березня 2008 р.

Нелюбов

Ця зла весна і квіти на асвальті...
Розмазав розпач фарбу по стіні
І вітер рвав із перехожих пальта -
Була душа із тілом у війні.

Десь поруч щастя бавилось безмежжям,
А в когось дико так ридає біль.
Гуляв хтось небом, ніби узбережжям,
А в мене серце викачане в сіль.

Хтось розглядав розкішну панораму
Й від ніжності у нього стигла кров,
А хтось співав пісні під фонограму,
А ти... а ти придумав Нелюбов.

2003.

1 коментар:

Vova Vovk сказав...

це... не знаю де знайти слова щоб описати свій захват... щоб приблизно описати те що вкладене (як я розумію) в цей вірш мені б знадобилось декілька сторінок мілким шрифтом.. кожен другий рядок наповнений глибоко змісту і так гармонійно звучить, що..
пиши, пиши, пиши і ще раз пиши... це твоє... і це не просто вміння рифмувати слова..